Автор: Ольга Прудиус


Ніжно так дивляться очі красиві -

Повні любові, повні надії і співчуття

Пестить легенько їх вітер грайливий,

Вони прикрашають собою життя!

У очах тих сміються світанки,

В них виблискує сріблом роса,

Зорі в очах тих купаються зранку,

А на плечі лягає шовкова коса.

Жінка іде, жінка крокує,

Така граціозна, свята і велична,

Усіх розуміє, усіх вона чує,

В ній ласка, турбота і щирість одвічна.

Щось у ній неповторне, чарівне,

Щось загадкове, веселе й сумне,

Щось від богині, щось від царівни, -

Грайливо замріяне і неземне.

Кохана дружина, турботлива мати,

Вона нескінченість, вона і буття,

Вміє до краплі себе віддавати,

І вірною бути на все життя!

Вона береже, вона захищає,

В тривожні хвилини крилами б’є,

Усе розуміє, вірить, прощає,

Сама ж Вона Янголом є!

Источник: Произведения / Стихи.ру - http://www.stihi.ru/2017/06/16/9212
Источник: Вконтакте
Источник: Facebook
Источник: Одноклассники

Отредактировать или удалить данное произведение

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Код:	обновить, если не виден код
Введите код: