Автор:
Светлана ГруздеваОригінал:
Чи можу винною я бути, коли зламалось щось у домі,
Чи гучно впало, випадково, чи заховалось щось кудись,
Чи підгоріло… Ой і прикро! Я і ці дії – незнайомі!
Ніхто не знає, як же само вони взяли собі й збулись…
Я б не дозволила такого! Можливо, винний сум раптовий.
Не попередивши нагрянув, не гостював, та ось, зайшов.
Можливо, втома впала снігом, і, не чекаючи відмови,
Мене засипала по вуха, не над-то благосний покров…
Чи таргани веселі винні, що у моїй голівці скачуть,
Усі святкують щось, святкують, щось гомонять та все без слів…
Чи то родзинка… а у жінки, бува родзинка як звіряча!
Чи божевілля, що з годинку, і зупинити хто б зумів…
Не можу винною я бути! Ці оченята не брехливі,
Бо виглядають «зайченята» з-під нафарбованих повік...
Не звинувачуйте красуню, а то ще трохи й буде злива,
І хто завгодно стане винний, можливо, й любий чоловік)).
(11.06.17)
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Могу ли быть я виноватой, когда сломалось что-то в доме,
Иль что-то грюкнуло случайно, или пропало что куда,
Иль подгорело…Ой, обидно! Я с этим вовсе незнакома!
Никто не знает, как, однако, оно случились – вот беда!..
Я б не позволила такого! Быть может, грусть моя не тает…
Нагрянул без предупрежденья, не в гости, не нахмурив бровь.
Иль утомленье пало снегом… отказа не предполагая,
Меня засыпал с головою не слишком благостный покров…
Иль ошалели тараканы, те, что в моей головке скачут,
Всё что-то празднуют совместно, шумят о чём-то и без слов…
Иль это родинка…у женщин бывает родинка и зрячей!
То ль сумасшествие, не меньше, – и кто остановить готов…
Нет, не могу быть виноватой! Ведь глазоньки мои не лживы,
Выглядывают «зайченята» из-под моих прикрытых век.
Не обвиняйте красотулю: ещё немного – будет ливень,
И виноватый – кто угодно…любимый даже человек.
Аватар автора оригинала...
Источник: Произведения / Стихи.ру - http://www.stihi.ru/2017/06/14/10311
Источник: Вконтакте
Источник: Facebook
Источник: Одноклассники
Отредактировать или удалить данное произведение