Автор: Юрий Зозуля


наче вітром, в його й волі:

зимно гонять чиїсь долі...

й жбурять літу кінцем світу:

й де пусту, де — душеквіту...



осінь в тінь лишень для тіла:

а душа й життя втерпіла...

й розглядалася, привітна:

й більш примітна, як вагітна...



Вічністю, РіднІ ж Ріднею:

не-розлий-водою з Нею...

й завше, попри час, весною:

й ти світліш... — і Бог з тобою!



___________________________



То й при Слові будь мовлено?

ні дня, ні каїнам, ні юдам: не рідня



Источник: Произведения / Стихи.ру - http://www.stihi.ru/2017/06/14/2695
Источник: Вконтакте
Источник: Facebook
Источник: Одноклассники

Отредактировать или удалить данное произведение

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Код:	обновить, если не виден код
Введите код: