Автор: Соловей Заочник


В стручках зелених вщент смаку і змісту,

а стебло заслабке та геть вусате...

Несу поживу в пелені до хати -

щоб, готувати, куштувати, їсти...



А сонце нині мов лякливий равлик -

ховається в закручену хатину -

в хмарину, що рухлива без упину,

та скнара - ні краплиночки на трави.



Несе її кудись на спині сонце

і раптом підглядає у шпаринку

як я підсмажую цибулю, шинку,

римую з джерелом тепла - віконце,

що навстіж...

і розхристані фіранки

смаком духмяним діляться із ранком...



А за вікном зітхає щедре літо

по стріхи, наче мед густий, налите...



12.06.17

Источник: Произведения / Стихи.ру - http://www.stihi.ru/2017/06/13/6469
Источник: Вконтакте
Источник: Facebook
Источник: Одноклассники

Отредактировать или удалить данное произведение

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Код:	обновить, если не виден код
Введите код: